Здатність котів майже завжди приземлятися на лапи давно привертає увагу науковців. Це явище вивчають уже понад століття, проте механізми, які лежать в його основі, досі не повністю зрозумілі, пише WomanEL. Нове дослідження японських учених показало, що важливу роль у цьому відіграє різна гнучкість відділів хребта тварини. Результати роботи були опубліковані у науковому журналі The Anatomical Record.
Читайте также: Чому при місячних виходять згустки крові
Як наука вперше зафіксувала «трюк» котів
Таємниця так званого «падаючого кота» відома науці ще з XIX століття. У 1894 році французький фізіолог Етьєн-Жюль Марей вперше за допомогою високошвидкісної камери зафіксував, як кіт перевертається в повітрі під час падіння.
На знімках було видно, що тварина починає падати без обертання, але встигає змінити положення тіла та приземлитися на лапи. Довгий час це явище здавалося суперечливим закону збереження моменту імпульсу.
Пізніше фізики пояснили, що кішка може змінювати орієнтацію в повітрі, обертаючи різні частини свого тіла одна відносно одної. Водночас анатомічні особливості, які роблять це можливим, залишалися недостатньо дослідженими.
Нове дослідження японських учених
Команда дослідників під керівництвом фізіолога Ясуо Хігураші з Університет Ямагучі вирішила детальніше вивчити будову хребта котів.
Для експерименту вчені дослідили хребти п’яти тварин, зберігши міжхребцеві диски та зв’язки. Хребет поділили на два основні відділи:
- грудний;
- поперековий.
Після цього дослідники виміряли їхню здатність до скручування, жорсткість і діапазон рухів.
Яку роль відіграє хребет
Результати показали, що грудний відділ хребта значно гнучкіший за поперековий. Його діапазон обертання приблизно утричі більший, а жорсткість — значно нижча.
Читайте также: Що робити, якщо смердять ноги
Крім того, грудний відділ має так звану «нейтральну зону» — діапазон рухів, у якому хребет може обертатися майже без зусиль. У поперековому відділі така зона майже відсутня.
Як саме кіт перевертається під час падіння
Щоб перевірити результати на практиці, вчені використали високошвидкісну камеру для зйомки падіння двох живих котів. Тварин обережно скидали приблизно з висоти одного метра на м’яку поверхню.
Аналіз показав, що кіт перевертається не одним рухом. Процес відбувається у два етапи:
- Спочатку обертається передня частина тіла.
- Потім, із невеликою затримкою, рух повторює задня частина.
Різниця між цими рухами становила приблизно 70–90 мілісекунд.
На думку дослідників, це пояснюється тим, що передня частина тіла легша і пов’язана з більш гнучким грудним відділом хребта. Задня частина тіла важча і жорсткіша, тому обертається трохи пізніше.
Чому ця особливість важлива
Вчені вважають, що така будова хребта допомагає котам не лише перевертатися під час падіння. Вона також дозволяє їм:
- швидко змінювати напрямок руху під час бігу;
- виконувати складні стрибки;
- зберігати рівновагу у складних ситуаціях.
Автори дослідження зазначають, що для остаточних висновків потрібні додаткові наукові роботи. Однак отримані результати вже допомагають краще зрозуміти, як анатомія хребта впливає на спритність і рухи ссавців.
Читайте также: Роберт Де Ніро записав відео українською мовою
Також дізнайтеся, який корм для кота та собаки краще обрати.
